XVIII. Монастирі
1. Монастир – це церковна установа, в якій проживає і здійснює свою діяльність чоловіча або жіноча громада, що складається з православних християн, які добровільно обрали чернечий спосіб життя для духовного і морального вдосконалення і спільного сповідання православної віри.
2. Вирішення питання про відкриття монастирів належить Патріарху Московському і всієї Русі та Священному Синоду за поданням єпархіального архієрея.
У порядку, встановленому законодавством відповідної країни, монастир може бути зареєстрований як юридична особа.
3. Ставропігійними монастирі проголошуються рішенням Патріарха Московського і всієї Русі та Священного Синоду з дотриманням канонічної процедури.
4. Ставропігійні монастирі перебувають під начальницьким наглядом і канонічним управлінням Патріарха Московського і всієї Русі або тих Синодальних установ, яким Патріарх Московський і всієї Русі благословить такий нагляд і управління.
5. Єпархіальні монастирі перебувають під наглядом і канонічним управлінням єпархіальних архієреїв.
6. У разі виходу одного, кількох або всіх насельників монастиря з його складу, вони не мають права і не можуть заявляти ніяких претензій на майно і кошти монастиря.
7. Зарахування до монастиря і звільнення з монастиря проводиться розпорядженнями єпархіального архієрея за поданням настоятеля (настоятельки) або намісника.
8. Монастирі управляються і живуть згідно з положеннями даного Статуту, цивільного Статуту, «Положення про монастирі і ченців» і свого власного Статуту, який повинен бути затверджений єпархіальним архієреєм.
9. Монастирі можуть мати подвір’я. Подвір’ям іменується громада православних християн, що перебуває у веденні монастиря і знаходиться за його межами. Діяльність подвір’я регламентується Статутом того монастиря, до якого це подвір’я відноситься, і своїм власним громадянським Статутом. Подвір’я знаходиться в юрисдикції того ж архієрея, що й монастир. У випадку, якщо подвір’я розташовується на території іншої єпархії, то за богослужінням у храмі подвір’я підноситься як ім’я єпархіального архієрея, так і ім’я архієрея, на території єпархії якого знаходиться подвір’я.
10. У разі прийняття монастирем рішення про вихід з ієрархічної структури і юрисдикції Руської Православної Церкви, монастир позбавляється підтвердження про належність до Руської Православної Церкви, що тягне припинення діяльності монастиря як релігійної організації Руської Православної Церкви і позбавляє його права на майно, яке належало монастирю на правах власності, користування або на інших законних підставах, а також права на використання в найменуванні назви та символіки Руської Православної Церкви.