ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Інтерв’ю Святішого Патріарха Кирила

10/10/2022

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників III Міжнародного православного молодіжного форуму[Патріарх]

23 серпня Святіший Патріарх Московський >взяв участь у роботі III Міжнародного православного молодіжного форуму «Минуле. Сьогодення. Майбутнє» в Москві. Предстоятель Руської Церкви звернувся зі >словом і відповів на запитання присутніх.

— У різних сферах суспільної діяльності існує проблема вигорання. У мене як помічника настоятеля з молодіжної роботи до Вас таке питання: як не перегоріти, щодня залишаючись лідером молодіжного об’єднання? (Козорєзов Юрій, 28 років, помічник настоятеля з молодіжної роботи Воскресенської церкви м. Томська).

— Дякую Вам за запитання, воно виникає і в середовищі духовенства, і мені доводилося принаймні пару раз на зборах духовенства міста Москви про це говорити. Повторю те, що я сказав, і постараюся якось це застосувати до молодіжної темі, до молодіжної проблематики.

Взагалі, вигорання — погане слово. Людина покликана горіти, світити. Ну, а якщо вона починає вигорати, це що, у неї єлею не вистачає? Або акумуляторна батарейка сідає? Адже це і від внутрішнього життя людини залежить; і виникає питання: а чому так відбувається?

Дійсно, знижується інтерес, знижується бажання трудитися, нудьга долає. А це відбувається від того, що людина вже дуже звикає до всього, що робить; настає нудьга від звички, від буденності.

Тому відповідь на це питання досить проста: для того щоб не було нудно, ставте перед собою нові завдання. Ви можете довгий час працювати на одній роботі, але якщо ви будете постійно робити одну і ту ж роботу, вона вам дійсно набридне; тоді і з’явиться те, що називається вигоранням. Але цього не буде, якщо ви навіть у рамках своєї роботи ставите перед собою все нові й нові завдання, — а в молодому віці це дуже просто зробити, тому що все життя попереду, потрібно багато чого довідатися, багато чого зрозуміти, багато чого відчути, багато чого побачити.

Ставте перед собою нові завдання. Не знаю, як може стан, про який Ви говорили, бути присутнім у житті молодої людини, коли перед нею весь світ відкритий. Ну добре, ти звик робити одну і ту ж роботу, яка тобі приносить дохід, але у тебе ж є вільний час, ти можеш подорожувати, читати, зустрічатися з цікавими людьми.

Тема вигорання пов’язана, можливо, і з якимось психічним станом, у тому числі з почуттям депресії. Але якщо у людини все нормально, якщо вона здорова, то вона має знаходити щось, що постійно тримало б її в стані певного напруження, у тому числі творчого, щоб була динаміка внутрішнього розвитку. Для цього потрібно читати, для цього потрібно намагатися відповідати на питання, які нам ставить життя, знаходити відповіді на ці питання і в літературних джерелах, і у своїй власній свідомості, у своєму власному досвіді.

Інакше кажучи, для того щоб не було нудно, для того щоб не було того, що Ви назвали вигоранням, потрібно постійно ставити перед собою нові цілі, нові завдання, навіть якщо вам доводиться робити одну і ту ж справу в силу своїх професійних обов’язків або з якихось інших — сімейних та інших — причин. Ось тому внутрішня динаміка людини є ліками від того, що можна назвати вигоранням. Дуже б вам радив постійно винаходити те, що вам буде цікаво, ставити собі питання про те, де б вам було цікаво побувати, що побачити, послухати, прочитати. Тоді дійсно життя заблищить як сонце, що відбивається в дорогоцінному камені, тому що камінь має так багато граней. Так само і в житті людини має бути багато граней, але ці грані кожен з нас відточує самостійно.

<…>

— Сьогодні ми можемо бачити, що сучасна православна дівчина бере активну участь у політичному і громадському житті, але, досягнувши успіху, пізно виходить заміж, народжує дітей або залишається абсолютно одна, без сім’ї. Як Ви вважаєте, в чому призначення православної дівчини в сучасному світі? (Трофимец Ксенія, 26 років, м. Канськ, Красноярський край).

— Так, важке запитання. Треба бути дівчиною, напевно, щоб все це відчути, але навіть будучи таким сивочолим старцем, спробую щось сказати на цю тему, хоча не без зусиль.

По-перше, кожного Господь веде своїм шляхом. Хтось рано відчуває в серці любов, зустрічає свою половинку, і в таких випадках я вважаю, що не потрібно тягнути, потрібно виходити заміж — так, як це робили наші батьки. Правда, мої батьки не змогли так зробити — вони полюбили один одного дуже рано, але потім батька за віру посадили, і мама чекала його, поки він з Колими повернеться. До речі, слідчий, який її викликав на допит, сказав: «Знаєш, ти забудь його, невідомо, повернеться він з Колими, чи ні». Коли мама йому сказала: «Почекайте, як же Ви таке кажете, він же ще підслідний, а не засуджений», тоді слідчий взяв її за руку, підвів її до вікна — а це було в Ленінграді, нинішньому Петербурзі, на Ливарному проспекті, у Великому будинку, як ленінградці його називали, де розташовувалася відповідна установа, — отже, він показав їй на Ливарний проспект і сказав таку фразу: «Ось ті, хто там ходить, підслідні, а хто тут — вже засуджені». Але, звичайно, мама чекала батька, він повернувся, вони одружилися і створили щасливу сім’ю, хоча це був дуже важкий 1937 рік. Його випустили напередодні 1937 року, а якби трохи затримали, то, звичайно, він ніколи б не повернувся.

Я це говорю до того, що бувають дуже різні долі. Якщо дівчина зустрічає молодого чоловіка, якого любить всім серцем, і він відповідає їй любов’ю, то не потрібно особливо чекати, наприклад, хороших часів, коли буде висока зарплата або ще щось. Це почуття має реалізовуватися в шлюбі; і навіть якщо перші роки будуть важкими, то труднощі, спільне проходження труднощів скріплюють людей. Ну, а якщо немає такого чуда, коли любов раптом приходить у серце і ти зустрічаєш свого обранця, то, звичайно, треба займатися тим, що можливо, — потрібно вчитися, здобувати професію, віддаватися в руки Божі і не впадати в зневіру від того, що «мені вже стільки років, а я незаміжня». Тим більше що зараз усе змінилося, люди стали жити довше, і зовні жінки виглядають чудово, навіть у тому віці, який нашими класиками вважався старістю. А зараз це зовсім не старість, це дійсно молодий вік, і не треба падати духом.

Отже у мене немає, звичайно, ніякого готового рецепту, думаю, що у кожного свій шлях, але якщо з’явилася можливість — тягнути не треба, вступайте в шлюб, якщо це любов.

<…>

— Я працюю в місцевій адміністрації. Ми дуже тісно взаємодіємо з єпархією в напрямку духовно-морального виховання, активно ведемо спільну місіонерську роботу, зокрема, у нас є дуже відомий православний інтернет-ресурс, це «Заразимо світ добром» і «Батюшка LOVE», які поширили свою роботу вже далеко за межі нашої єпархії. У зв’язку з цим у мене питання: як правильно будувати молодіжну проповідь в Інтернеті? Чи потрібно обмежуватися тільки православними сайтами і спільнотами в соціальних мережах і як вести діалог з язичниками та іновірцями, які сьогодні в Інтернеті дуже активні і часом навіть агресивні? (Недашковський Олексій, 32 роки, м. Єйськ).

— Але ми ж у себе в країні, і православних більшість! Ми не повинні бути меншиною в тій сфері, про яку Ви говорите. Тому я закликав би всіх бути активними в дискусіях, у полеміці, яка ведеться на тих чи інших сайтах. Дійсно, іноді складається враження, що православні в меншості. У мене теж складається враження, коли я переглядаю якусь дискусію, ніби ми в якомусь темному куточку. Може, це відбувається тому, що багато хто не вважає для себе за потрібне у всьому цьому брати участь і просто намагається зберегти свій душевний мир і спокій. Ця позиція зрозуміла, не завжди хочеться вступати в якусь дискусію, в якусь боротьбу, адже це теж завдає шкоди внутрішньому стану, але, з іншого боку, ми не повинні віддавати на відкуп простір Інтернету тим людям і тим силам, які виступають проти віри, проти Православ’я, проти нашої духовної ідентичності. Тому я б закликав кожного в міру сил бути присутнім у цьому просторі, відстоювати свої переконання, знаходити правильні слова. Ми у себе в країні, більшість людей православні, нам соромитися нема чого.

<…>

— Які книги Ви б порадили сучасній молоді? На Ваш погляд, які три книги мали великий плідний вплив особисто на Вас, на формування Вашої особистості і християнського світогляду? (Костюков Максим, 20 років, м. Смоленськ, Смоленська духовна семінарія).

— Боюся, не зможу Вам зараз дати якусь бібліографію і порадити, що б Вам слід прочитати. Хотів би сказати про те, яке враження на мене справила література, коли я став серйозно читати, і яке велике місце література займала в моїй шкільній програмі. Я дуже любив писати твори і повинен Вам сказати, що роздуми над чудовими творами наших класичних авторів, які були присутні в шкільній програмі, по-перше, дуже зміцнили мене в моїх релігійних переконаннях, а крім того, розвинули певний художній смак.

Тому я вважаю, що насамперед потрібно знати нашу класику. На жаль, я не дуже добре знаю нашу сучасну літературу. Знаю деякі твори, які подають на здобуття Патріаршої премії імені Кирила й Мефодія, — повинен вам сказати, що це дуже хороші твори. Ви подивіться, вони опубліковані, їх назви відомі. Зараз не буду їх називати і робити рекламу деяким авторам, але це хороші книги.

А взагалі для мене класична російська література — це золотий фонд, і її треба знати. Я не уявляю, як можна взагалі бути православним християнином, не знаючи Достоєвського. Це дивовижний автор, який так чудово представив саму ідею християнства. Пам’ятаю, як я прочитав «Ідіота». З якогось приводу я опинився в лікарні, захопивши з собою цю книгу, — і вона поглинула всю мою свідомість. Я забув про свою хворобу, я навіть уночі читав. Я зрозумів, що дивним чином Достоєвський представив образ християнина, ідеального чоловіка, який раптом став ідіотом для суспільства. Конфлікт між християнською ідеєю і суспільством, зануреним у гріх, — це дійсно дуже сильна тема. Адже вона стосується і нашого часу, тому що багато людей, які живуть за християнськими заповідями, донині справляють враження не зовсім нормальних. Напевно, і хтось із молоді стикався з тим, що однолітки кажуть: «Ти що, не підеш з нами на дискотеку? Ти що, не хочеш випити? Ти що, не від світу цього?» Для декого це просто ідіотизм, це випадання з стереотипу поведінки, але це не означає, що це, по суті, ідіотизм. Ось про це і сказав Достоєвський, представляючи чудовий образ князя Мишкіна, християнина, поставленого в контекст життя XIX століття в нашій країні. Він дуже багато дозволить зрозуміти.

Тому глибоко переконаний в тому, що класика живе і класика дуже високо піднімає планку нашого естетичного і філософського розуміння життя. Дуже рекомендував би всім вам насамперед знати російську класичну літературу, а решта додасться.

— Ви згодні з тим (є таке переконання), що людина — або про Толстого, або про Достоєвського? Що про будь-якого росіянина можна судити в залежності від того, кого він читає — Толстого чи Достоєвського? (Ведуча).

— Відразу видно, що Ви людина досвідчена, мудра і задали дуже складне питання. Взагалі, мені здається, що є певна цілісність у всьому корпусі російської літератури. Є система цінностей, яку російська класична література відстоює, але кожен це робить по-своєму і зі своєї точки зору. Якщо Достоєвський відстоює ці цінності зсередини свого християнського православного переконання і з глибини свого особистого досвіду, то у Толстого погляд з його дзвіниці. Це людина, яка до кінця життя боролася — боролася з самим собою. З одного боку він був, звичайно, занурений в православну культуру, але з іншого боку ці нові ідеї, у тому числі атеїстичні, теж справляли на нього глибоке враження. І ми знаємо, що ця боротьба тривала до самого останнього моменту, адже він прагнув до Оптиної пустині. Він вирішив їхати хоч би там що було, але не доїхав, помер на залізничній станції. Тому пісня Толстого начебто недоспівана, і невідомо, що б сталося, якби він опинився там, де був Альоша Карамазов, де були інші представники російської інтелігенції. Тому, з одного боку, Достоєвський і Толстой ніби як полюси, але насправді це не так. Це ізводи нашого національного життя, якщо хочете, це шляхи богошукання; саме тому таким важливим є досвід одного і іншого, у тому числі для наших сучасників.

— Скажіть, якби Ви зараз були молодою людиною, який вид добровольчої діяльності Ви б вибрали? Чим би Ви стали займатися, що ближче Вашому характеру? (Піскун Світлана, 24 роки, м. Хабаровськ).

— Пошепки скажу: у мене непростий характер, і навіть не знаю, як Вам відповісти. Але я завжди прагнув побачити світ. Я в 15 років пішов з дому — звичайно, без всякого конфлікту з батьками; біднувато жили, і треба було їм допомагати. Я пішов працювати — куди б ви думали? — в геологічну експедицію. Працював і навчався, закінчив школу, і досвід роботи в геологічній експедиції мені дуже допоміг. Тому що я стикався з реальними труднощами, мене оточували дорослі люди, які мені спуску не давали, і я робив все, що був зобов’язаний робити. Можливо, з того самого часу у мене виробилося особливе ставлення до подорожей, до того, щоб бачити світ.

Ось тому я, якби вибирав добровільне служіння, то обов’язково пов’язане з якимись поїздками. Сьогодні у фойє до початку цієї зустрічі один зі священиків розповів мені про те, як вони їздять на північ і піклуються про чудові твори нашої північної храмової дерев’яної архітектури. Мені здається, це чудова добровільна справа, — вона допомагає і побачити світ, і доторкнутися до історії, і зробити щось реальне, захистити пам’ятники, такі тендітні. І трагедія, яка сталася в Кондопозі, де згоріла церква, яка є символом не тільки Півночі, але й у певному сенсі символом Росії, наповнює душу скорботою і навіть обуренням, як це все могло статися… Тому думаю, що мені було б дуже по душі робити те, що роблять зараз наші добровольці, які відновлюють чудові пам’ятники архітектури на нашій Російській Півночі.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту)

Анонси iнтерв'ю

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників III Міжнародного православного молодіжного форуму[Патріарх]

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників III Міжнародного православного молодіжного форуму[Патріарх]

23 серпня Святіший Патріарх Московський >взяв участь у роботі III Міжнародного православного молодіжного форуму «Минуле. Сьогодення. Майбутнє» в Москві. Предстоятель ... подробнее...>>
Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників VIII загальноцерковного з'їзду з соціального служіння[Патріарх]

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників VIII загальноцерковного з’їзду з соціального служіння[Патріарх]

19 жовтня 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у підсумковому пленарному засіданні VIII Загальноцерковного з'їзду з соціального ... подробнее...>>
Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників VIII Міжнародного фестивалю «Віра і слово»[Патріарх]

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників VIII Міжнародного фестивалю «Віра і слово»[Патріарх]

30 жовтня 2018 року в Залі церковних соборів >Храму Христа Спасителя м. Москви >відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі ... подробнее...>>
Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила напередодні святкування 10-річчя Помісного Собору та інтронізації Його Святості[Патріарх]

Інтерв’ю Святішого Патріарха Кирила напередодні святкування 10-річчя Помісного Собору та інтронізації Його Святості[Патріарх]

 29 січня 2019 року, напередодні 10-ї річниці інтронізації Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, Предстоятель Руської Православної Церкви відповів ... подробнее...>>
Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія»[Патріарх]

Різдвяне інтерв’ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія»[Патріарх]

7 січня 2019 року, у свято Різдва Христового, на телеканалі «Росія 1» відбувся показ традиційного Різдвяного інтерв'ю Святішого Патріарха Московського ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Березень 2024 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

RSS лента

© 2010-2024 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію