ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

19/06/2022

Патріарша проповідь після Літургії в Спаському кафедральному соборі в м. Пензі

19 червня 2022 року, у Неділю 1-ю після П’ятидесятниці, Усіх святих, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію у відродженому Спаському соборі  в м. Пензі. По закінченні богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих з проповіддю.

Во ім’я Отца и Сина и Святого Духа!

У сьогоднішньому євангельському читанні (Мф. 10:32-33, 37-38; 19:27-30) ми чуємо такі слова Самого Господа: «Хто сповідуватиме Мене перед людьми, того і Я буду сповідувати перед лицем Отця Мого Небесного». А що ж таке сповідання? Про яке сповідання йдеться в цій цитаті зі Святого Письма? Тут напрошується інше слово, яке може прояснити сенс слова «сповідання», — слово «вірність». Хто Мені вірний, тому і Я буду вірним перед лицем Отця Мого Небесного. Вірність Господу — ось що таке сповідання.

В епоху гонінь на християнство, які в перші три століття відрізнялися особливою жорстокістю, сповідниками називали тих, хто піддавався мукам на допитах і не зрадив Христа, однак не був убитий. Тих, кого вбивали, називали мучениками, а тих, хто в повній мірі проявив вірність Спасителю, але з якихось причин не загинув від тортур і катувань, називали сповідниками. І це чудове розуміння слова «сповідник» як того, хто явив вірність, пройшло через всю історію Церкви.

Ми знаємо, що в недавньому минулому, коли і в Пензі, і по всій нашій країні руйнували храми, коли безбожництво стало якоюсь «державною релігією», силою нав’язуваною народові, адепти цієї нової релігії дуже часто страчували тих, хто не приймав їх переконань. Жертви гонінь ставали мучениками, а ті, кого катували, але не вбивали, ставали сповідниками. Сьогодні ці мученики і сповідники землі нашої — як яскраві зірки на Божественному небосхилі. І, подібно до того як в погану погоду, при відсутності будь-яких навігаційних систем досвідчений мореплавець може по зірках визначити вірний курс, так і ці зірки, сяючі на Божественному небосхилі, допомагають нам, сучасним людям, обирати правильний курс або, як тепер кажуть, правильну життєву траєкторію — як іти і куди йти.

Подвиг сповідників є найяскравішим свідченням того, що християнство і віра незнищенні. Які страшні гоніння в давнину! Які спроби тотального знищення віри в нашій країні, силою могутньої держави! І що ж? На цьому самому місці, де стояла якась статуя, що проголошувала «світле майбутнє», поза всякою вірою в Бога, сьогодні величний кафедральний собор. І коли я переступив цей поріг, осінив себе хресним знаменням, сказав: Це Боже чудо! Але ж як багато таких чудес відбулося на нашій землі! Хіба це не доказ того, що Бог є? Могутні сили наддержави були спрямовані на те, щоб назавжди викорінити всяку віру, і не тільки словом, не тільки переконанням, а й висилками, стратами, репресіями. Та й коли епоха репресій минула, хіба міг високий начальник уголос сказати, що він у Бога вірить? Його б негайно зняли з роботи! І ось після всіх цих випробувань ми з вами молимося у новозбудованому величному кафедральному соборі вашого чудового міста Пензи. Хіба це не знак Божої присутності в людській історії? Які ще потрібні свідоцтва? Які докази? Всякий нині побудований храм — це свідчення вірності Господу і Спасителю, тієї самої вірності, якій були прихильні святі Апостоли, мужі апостольські, мученики, сповідники. Але і сьогодні, хоч і без всяких мук, від нас вимагається вірність Господу, яку ми повинні проявляти, в першу чергу, в своїх поглядах на життя.

Ми маємо зрозуміти, що заповіді, які дає Бог, — це не просто заборони, не якісь неприємні обмеження, що тиснуть на нашу свободу, а умова нашого благополуччя і щастя. Наприклад, заповідь «не кради» — вона зараз дуже актуальна. Багато хто бере те, що їм не належить, але крадіжкою це не вважають, мовляв, нічого особливого, взяв і взяв, кому я щось погане зробив? А заповідь-то говорить: не кради! Це означає, що на вкраденому ніколи ніякого благополуччя не зведеш, як би ти не намагався пояснити правомірність своїх вчинків. Це Божий закон: не кради, і крапка. І давайте скажемо прямо: яким було б наше життя, якби ми всі чітко і послідовно, з повним розумінням важливості виконання цієї заповіді, по ній жили!

Ну, або інша заповідь: «не прелюби сотвори». Що це означає? Не зраджуй ні чоловікові, ні дружині, живи в чистому і світлому шлюбі. Але сучасна масова культура виключає цю заповідь, іронізує над нею, пропонує інші моделі відносин чоловіків і жінок, і вже тільки тому така культура стає небезпечною для людського співжиття. Як порушення заповіді «не кради» руйнує життя суспільства, так порушення заповіді «не прелюби сотвори» руйнує шлюб. І той, хто здійснює цей гріх тихенько, так, щоб друга половина нічого не дізналася, і той, хто відкрито це робить, — кожен повинен пам’ятати, що порушення цієї заповіді не веде до щастя .

Багато знову скажуть: «Та що це таке Патріарх сьогодні говорить? Усі ж так живуть! Подивіться: практично в усіх фільмах є подібні сцени, які ніяк не вкладаються в цю заповідь». Відповідь проста: а що творилося за часів Апостолів? Язичницькі культи провокували людську розпусту, і Римська імперія занурилася в стихію, де ніякі моральні принципи не працювали. Велика імперія володіла всім цивілізованим світом, на найвищому рівні наука, культура, мистецтво, армія, організація життя, внутрішня і зовнішня політика… Здавалося, не буде кінця цій імперії , але всередині була червоточина — червоточина людської гріховності. Саме вона і погубила великий Рим, а не напади варварів. З легкістю імперія відображала б усіх варварів, якби життя людей було консолідованим, якби народ був консолідований. Але без внутрішньої цілісності людської особистості консолідація може з’явитися тільки у відповідь на наказ зверху і ніколи не походить від щирого прагнення бути разом з іншими для досягнення важливих цілей.

Ще раз хочу сказати, що мої слова можуть здатися комусь незрозумілими, дивними, але ж це не мої слова! Я кажу вам слова Божі, це Божий закон, а я як Патріарх зобов’язаний про цей закон говорити для того, щоб цілісним було життя особистості, щоб міцними були наші сім’ї, а звідси щоб міцним був увесь наш народ. А як ми потребуємо сьогодні цієї консолідації, у зосередженні всієї нашої нації перед обличчям величезних зовнішніх небезпек! Ми повинні бути сильними, але сильна людина не може бути слабкою в особистому житті. Усе взаємопов’язано, одне з наступним, із самого дитинства і до труни. Ось тому, напевно, Господь, прихиливши до нас милість Свою, і дав сьогодні можливість будувати храми. Ніде, ні в Європі, ні в Америці, нові храми не будуються, вони людям більше не потрібні. Вони закриваються, перепрофілюються, причому іноді замість храмів з’являються майданчики для танців та інші розважальні установи. А ми, до жаху того самого світу, який нас зрозуміти не може, будуємо Божі храми. Ми — це Росія XXI століття. Хіба це не Боже диво? Ми, що пройшли через усі ці гоніння, через усю цю безбожницьку ідеологію, ми як народ піднеслися і будуємо храми, і росте в нас почуття любові до Батьківщини. І ми бачимо, як зараз наші молоді хлопці захищають Росію на полі бою. Наші священики, які опікують наших воїнів, розповідають мені про дивовижні приклади мужності, самопожертви, здатності життя своє покласти за друга свого. Звідки це? Не від високої зарплати, не від заохочень начальства, не від бажання просунутися по службі, але від внутрішнього морального почуття, вихованого православною вірою.

Хай допоможе всім нам Господь зберегти нашу віру. Не просто як частину фольклору, як кажуть деякі, або навіть, більш піднесено, частину народної культури. Ні, це не фольклор і не культура, а це найголовніше вимір життя людини, тому що саме цей вимір з’єднує людину з Богом, а через це з’єднання зміцнює наш зв’язок — безкорисливу, здатну на жертву — з іншими людьми, ідеалом якої є Богом заповідана любов. Хай допоможе всім нам Господь зростати у вірі, у любові, у здатності допомагати один одному, в здатності долати наші гріхи і наші погані вчинки. І вже якщо щось сталося, ні в якому разі не треба себе виправдовувати, хай захистить нас Господь від цього небезпечного самовиправдання! Дайте совісті свободу, і вона вас навчить, якщо тільки ви не будете заглушати її голос своїми міркуваннями, алкоголем або ще чимось. Совість завжди винесе свій суд, і якщо будемо жити по совісті, по Божим заповідям, якщо будемо зміцнювати любов один до одного, а в громадському просторісСолідарність (використовуючи хоч не церковне, але цілком правильне слово), тобто взаємну підтримку і здатність разом вирішувати найважливіші завдання, які сьогодні стоять перед Росією, то, дійсно, життя наше буде змінюватися на краще. А якщо не будемо забувати Бога, то Господь буде з нами.

Закликаю Боже благословення на всіх вас, на ваші родини, на ваших рідних і близьких. Нехай береже вас Господь у вірі православній, в мудрості, в любові, в чистоті і, найголовніше, у здатності здійснювати добрі справи, без яких розвалюється будь-який людський гуртожиток, будь то сім’я, суспільство або навіть держава. Живучи так, ми, безсумнівно, виконаємо те, що вимагає від нас Господь, і будемо мати надію, що після закінчення нашого земного життя будемо виправдані великим і абсолютно справедливим Божим судом. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Анонси подій

Патріарша проповідь у день 600-річчя обрітення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького після закінчення Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі[Патріарх]

Патріарша проповідь у день 600-річчя обрітення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького після закінчення Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі[Патріарх]

18 липня 2022 року, в день 600-річчя обрітення чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького (1422), Святіший Патріарх Московський і всієї ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Казанському соборі на Червоній площі міста Москви[Патріарх]

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Казанському соборі на Червоній площі міста Москви[Патріарх]

21 липня 2022 року, у день свята явлення ікони Пресвятої Богородиці у граді Казані (1589), Святіший Патріарх Московський і всієї ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у день свята Преображення Господнього після Літургії в Олександро-Невському скиті[Патріарх]

Патріарша проповідь у день свята Преображення Господнього після Літургії в Олександро-Невському скиті[Патріарх]

19 серпня 2022 року, у день свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Святіший Патріарх Московський і всієї ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 7-у після П'ятидесятниці після Літургії у Храмі Христа Спасителя[Патріарх]

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 7-у після П’ятидесятниці після Літургії у Храмі Христа Спасителя[Патріарх]

31 липня 2022 року, в Неділю 7-у після П'ятидесятниці, день пам'яті святих отців шести Вселенських Соборів, Святіший Патріарх Московський і ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила у день свята Успіння Божої Матері після Літургії в Храмі Христа Спасителя[Патріарх]

Слово Святішого Патріарха Кирила у день свята Успіння Божої Матері після Літургії в Храмі Христа Спасителя[Патріарх]

28 серпня 2022 року, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Березень 2024 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

RSS лента

© 2010-2024 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію