Антоній, митрополит Сурожський (Блум Андрій Борисович)

Дата народження: 19 червня 1914 р.

Дата смерті: 4 серпня 2003 р.

Дата хіротонії: 30 листопада 1957 р.

Дата постригу: 16 квітня 1943 р.

Країна: Англія

Біографія:

Народився в Лозанні, в сім’ї співробітника російської дипломатичної служби. Предки по лінії батька – вихідці з Шотландії, влаштувалися у Росії в петровську епоху; по матері він у родинних стосунках з композитором О.М. Скрябіним. Раннє дитинство пройшло в Персії, де його батько був консулом. Після революції в Росії родина опинилася в еміграції і після декількох років поневірянь по Європі, в 1923 р. осіла у Франції. Тут пройшла юність, зазначена поневіряннями емігрантського буття і глибоко усвідомленим стремлінням жити для Росії. Хлопчик ріс поза Церквою, але одного разу підлітком почув розмову про християнство видного богослова.

Ця зустріч визначила все подальше життя майбутнього владики.

Після закінчення середньої школи він закінчив біологічний та медичний факультети Сорбонни.

У 1931 році був посвячений у стихар для служіння в храмі Трьохсвятительського подвір’я, єдиного тоді храму Московського Патріархату у Парижі, і з цих ранніх років незмінно зберігав канонічну вірність Російській Православній Церкві.

10 вересня 1939 р., перед відходом  на  фронт хірургом французької армії таємно склав чернечі ​​обітниці; у мантію з ім’ям Антоній (на честь преп. Антонія Києво-Печерського) був пострижений 16 квітня 1943 р., під Лазареву суботу; постриг здійснював настоятель подвір’я та духівник постриженого архімандрит Афанасій ( Нечаєв).

Під час німецької окупації – лікар у антифашистському підпіллі.

Після війни продовжував медичну практику до 1948 року, коли митрополит Серафим (Лук’янов, тоді Екзарх Московського Патріарха) закликав його до священства, висвятив (27 жовтня у ієродиякона, 14 листопада у ієромонаха) і направив на пастирське служіння в Англію, духовним керівником Православно-англіканської  Співдружності св. муч. Албанія і преп. Сергія, у зв’язку з чим ієромонах Антоній переселився до Лондона.

З 1 вересня 1950 р. – настоятель храмів св. ап. Пилипа і преп. Сергія в Лондоні; храм св. ап. Пилипа, наданий приходу Англіканської церквою, з часом був замінений храмом в ім’я Успіня Божої Матері і Всіх Святих, настоятелем якого отець Антоній став 16 грудня 1956 року.

У січні 1953 р. був удостоєний сану ігумена, до Великодня 1956 р. – архімандрита.

30 листопада 1957 р. був хіротонізований на єпископа Сергієвського, вікарія Екзарха Патріарха Московського у Західній Європі; хіротонію здійснили в Лондонському соборі тодішній Екзарх, архієпископ Клішійскій Микола (Єрьомін) і єпископ Апамейский  Яків, вікарій Екзарха Вселенського Патріарха в Західній Європі.

У жовтні 1962 р. призначений на новостворену на Британських островах, в рамках Західноєвропейського Екзархату, Сурожську єпархію, з возведенням у сан архієпископа.

З січня 1963 р, після відходу на покій митрополита Миколая (Єрьоміна), призначений виконуючим обов’язки Екзарха Патріарха Московського в Західній Європі.

У травні 1963 р. нагороджений правом носіння хреста на клобуку.

27 січня 1966 р. возведений у сан митрополита і затверджений на посаді Екзарха в Західній Європі; це служіння ніс до весни 1974 року, коли було задоволено його прохання про звільнення з адміністративних обов’язків Екзарха для більш повної посвяти себе облаштуванню єпархіального життя і пастирського окормлення невпинно зростаючої  пастви.

За роки служіння Владики Антонія у Великобританії єдиний прихід, що об’єднував нечисленну групу емігрантів з Росії, перетворився на багатонаціональну єпархію, канонічно організовану, зі своїм статутом і різноманітною діяльністю. Парафії єпархії та окремі її члени відповідально несуть свідоцтво православної віри, вкоріненої в Євангелії і в свято-отцівському переданні. Єпархія невпинно зростає, що особливо примітно на тлі кризи віри, що охопила західний світ, і того факту, що всі християнські деномінації Заходу втрачають своїх членів і чисельно зменшуються.

Митрополит Антоній широко відомий не тільки у Великобританії, але і у всьому світі як пастир-проповідник; його постійно запрошують виступати перед найрізноманітнішою аудиторією (включаючи радіо-і телеаудиторію) з проповіддю Євангелія, православного благовісту про живий духовний досвід Церкви.

Особливість творчості владики в тому, що він нічого не пише: його слово народжується як усне звернення до слухача, – не безликого натовпу, а кожній людині, що потребує в живому слові про Живого Бога. Тому всі видання друкуються із магнітофонних записів і зберігають звучання цього живого слова.

Перші книги про молитву, про духовне життя вийшли англійською мовою ще в 1960-ті роки і переведені на багато мов світу; одну з них («Молитва і життя») вдалося опублікувати в Журналі Московської Патріархії в 1968 р. За останні роки праці Владики широко видаються в Росії і окремими книгами, і на сторінках періодичної преси, як церковної, так і світської.

У Росії слово владики звучало багато десятиліть завдяки релігійним передачам російської служби БІ-БІ-СІ; його приїзди до Росії ставали значною подією, магнітофонні записи і само виданні  збірники його проповідей розходилися далеко за межами  Москви.

Крім уже згаданої нагороди від Абердинського університету (1973р.), Митрополит Антоній – почесний доктор богослов’я факультетів Кембриджа (1996), а також Московської духовної академії (1983 – за сукупність науково-богословських проповідницьких праць). 24 вересня 1999 р.  Київська духовна академія присудила митрополитові Антонію Сурожському ступінь доктора богослов’я honoris causa.

Митрополит Антоній – учасник богословських співбесід між делегаціями Православних Церков і представниками Англіканської Церкви (1958), член делегації Російської Православної Церкви на святкуваннях тисячоліття православного чернецтва на Афоні (1963), член Комісії Священного Синоду Російської Православної Церкви з питань християнської єдності, член Центрального Комітету Всесвітньої Ради Церков (1968-1975) та Християнської  медичної комісії ВРЦ; учасник Асамблеї Всесвітньої Ради Церков у Нью-Делі (1961) і Уппсале (1968), член Помісних соборів Російської Православної Церкви (1971, 1988, 1990).

Митрополит Антоній помер 4 серпня 2003 року в Лондоні.