27 лютого 2022 року, в Неділю м’ясопусну, про Страшний Суд, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Дорогі отці, брати і сестри!

Всіх вас щиро вітаю з неділею. Сьогодні особливий день — ми відзначаємо сторіччя початку гонінь на Руську Православну Церкву у XX столітті. Добре відомо, що стало приводом для гонінь. У країні виникли перебої з хлібом, народ почав голодувати, і Святіший Патріарх Тихон прийняв рішення допомогти голодуючим: виділити всі ті кошти, які були в Церкві, навіть зняти і продати дорогоцінні ризи з ікон, але врятувати голодуючих. Але не це було потрібно безбожній владі. Мета влади полягала не в тому, щоб Церква виявила свою любов і турботу про голодуючих, але в тому, щоб, скориставшись голодом, звинуватити Церкву в опорі, небажанні допомагати стражденним, підірвати її авторитет і створити передумови для гонінь. Щоб не говорити лише від себе, я хотів би зачитати вам сьогодні послання Святішого Тихона, Патріарха Всеросійського, яке він підписав цього дня 1922 року.

***

Цей історичний документ довгий час був заборонений, за одне лише поширення цього документа люди могли потрапити до в’язниці і навіть втратити життя, адже це свідчення того, як близько до серця Святіший і вся Церква прийняли факт голоду в Поволжі, при тому, що історики і зараз сперечаються, чи був цей голод породжений природними причинами чи був, крім природних причин, посилений діями тодішньої влади.

Видно, як Церква відгукнулася — з відкритим серцем, з любов’ю, але не це було потрібне владі. Після цього розпочалася страшна кампанія, спрямована проти Патріарха Тихона, яка закінчилася його арештом і ув’язненням — спочатку у в’язницю, а потім під домашній арешт. Ми знаємо, які страшні страждання зазнала наша Церква, і ми бачимо, як хитро ворог роду людського намагався не лише зруйнувати Церкву, а й скомпрометувати її в очах віруючого народу. Сьогодні ми все це знаємо і молимося святиню Тихону, зарахованому до лику святих, щоб він захистив нашу Церкву від різного роду напастей, від розколів і поділів, які і в його час, будучи спровокованими зовнішніми силами, руйнували Церкву Божу і підривали віру в житті нашого народу.

Сьогодні ми теж потребуємо єдності — єдності з нашими братами та сестрами в Україні. Ми знаємо, в яких важких обставинах перебуває зараз Українська Православна Церква Московського Патріархату. Я особливо молився сьогодні за Блаженнішого владику Предстоятеля і, звичайно, за весь єпископат та за весь віруючий народ України; і вас також закликаю до цих молитов. Не дай Боже, щоб нинішня політична ситуація в близькій нам братській Україні була спрямована на те, щоб злі сили, які завжди боролися з єдністю Русі та Руської Церкви, взяли гору. Не дай Боже, щоб між Росією та Україною пролягла страшна межа, обагрена кров’ю братів. Ми повинні молитися за відновлення миру, за відновлення добрих відносин між нашими народами. Запорукою цього братства є наша єдина Православна Церква, яка в Україні представлена ​​Українською Православною Церквою, яку очолює Блаженніший Онуфрій. Ми й за них сьогодні молилися. За те, щоб Господь дав їм силу і мудрість відбивати, подібно до Патріарха Тихона, прилоги лукавого та одночасно вірою і правдою служити своєму народові, у тому числі всіляко сприяючи мирові.

Нехай Господь зберігає нашу Церкву в єдності. Нехай Господь захистить народи, що входять до єдиного простору Руської Православної Церкви, від міжусобної сварки. Не можна дати посміятися над нами темним і ворожим зовнішнім силам, треба робити все для того, щоб зберігати мир між нашими народами і одночасно захищати нашу спільну історичну Батьківщину від усіх дій ззовні, які можуть зруйнувати цю єдність.

Сьогодні особлива молитва про Блаженнішого Онуфрія, про Церкву нашу та про благочестивих чад наших. Нехай Господь береже землю Руську. Коли кажу «Руську», то вживаю стародавнй вираз із «Повісті временних літ» — «Звідки пішла Руська земля». Землю, до якої нині входять і Росія, і Україна, і Білорусь, та інші племена та народи. Щоб Господь зберігав землю Руську від ворогів зовнішніх, від негараздів внутрішніх, щоб зміцнювалася єдність нашої Церкви і щоб з милості Божої всі спокуси, прилоги, провокації відступили і щоб народ наш благочестивий в Україні міг насолоджуватися миром та спокоєм. Про це сьогодні наші молитви. І прошу всіх вас і в церковних, і в домашніх молитвах поминати Блаженнішого Онуфрія, поминати наших братів і сестер в Україні та молитися за мир.

Нехай благословення Боже молитвами святителя Тихона, Патріарха Всеросійського, всіх нас зміцнює в єдності, в однодумності та в Божественній правді, щоб ніколи і ні в чому ми від цієї правди не відступили — ні у справах духовних, ні у життєвих справах, бо саме так прославляється в людях Преблагословенне ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського та всієї Русі