Дата народження: 22 травня 1927 р.
Дата смерті: 3 червня 2015 р
Дата хіротонії: 21 липня 1985 р.
Дата постригу: 13 листопада 1954 р.
Тезоіменитство: 9 серпня
Країна: Росія
Біографія:
Народився 22 травня 1927 року в с. Кізя Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в сім’ї селянина.
Після закінчення школи прислужував у Вознесенському храмі в рідному селі.
22 березня 1948 року, в день пам’яті 40 мучеників Севастійських, прямуючи до церкви на Богослужіння, був арештований за релігійні переконання і як син репресованих батьків і засланий на 8 років в Карело-Фінську РСР. Відбуваючи цей строк, працював у ліспромгоспах (станція Енозеро, Пічна Губа, станція Амбарна) і на слюдяних розробках (станція Чупа, рудник Вуат-Варовка). Звільнений достроково у 1953 році. Останній рік перед звільненням працював слюсарем на будівництві МВС м. Петрозаводська.
У 1953 році був читцем, співаком і іподияконом у Хрестовоздвиженському кафедральному соборі в м. Петрозаводську Олонецької єпархії. У цьому ж році вступив до Ленінградської духовної семінарії.
13 листопада 1954 року пострижений у чернецтво з нареченням імені Миколай, на честь блаженного Миколая Кочанова, Новгородського (при хрещенні ім’я було дано на честь Святителя і Чудотворця Миколая).
21 листопада 1954 року рукопокладений у ієродиякона митрополитом Ленінградським і Новгородським Григорієм (Чуковим; +1955) до храму в ім’я святих першоверховних апостолів Петра і Павла у м. Валдаї Новгородської єпархії.
З 1956 по 1960 рік служив на парафіях Калінінської єпархії, з 1960 по 1968 рік – у Преображенському кафедральному соборі в м. Іванові; з 1968 року – в Тульській єпархії. З 1966 по 1968 рік виконував обов’язки секретаря Іванівського єпархіального управління.
11 травня 1969 року єпископом Тульським і Білевським Ювеналієм (нині митрополит Крутицький і Коломенський) рукопокладений у ієромонаха з призначенням у Всіхсвятський кафедральний собор у м. Тулі.
У 1971 році ієромонах Миколай у складі паломницької групи Руської Православної Церкви відвідав Святу Гору Афон.
У 1970 році заочно закінчив Московську духовну семінарію, у 1973 році – Московську духовну академію з присудженням вченого ступеня кандидата богослов’я за твір по кафедрі церковного права «Професор В. Н. Бенешевич і його праці з церковного права».
13 лютого 1973 року визначенням Святішого Патріарха Пимена і Священного Синоду ієромонах Миколай призначений членом Руської Духовної Місії в Єрусалимі, 26 грудня 1974 року призначений заступником начальника Місії і зведений у сан ігумена, у 1977 році – начальником Руської Духовної Місії в Єрусалимі зі зведенням у сан архімандрита.
Постановою Святішого Патріарха Пимена і Священного Синоду від 16 липня 1982 року звільнений від обов’язків начальника Руської Духовної Місії в Єрусалимі у зв’язку із закінченням терміну відрядження.
Указом митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика; +1984) від 31 липня 1982 року призначений намісником Успенської Почаївської Лаври, Постановою Святішого Патріарха Пимена і Священного Синоду від 26 червня 1985 архімандриту Миколаю (Шкрумко), наміснику Успенської Почаївської Лаври, визначено бути єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії, Представником Патріарха Московського і всієї Русі при Патріарху Антиохійському і всього Сходу в Дамаску.
20 липня 1985 року в Білому залі Московської Патріархії наречення архімандрита Миколая у єпископа Звенигородського звершили Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Пимен; митрополити: Таллінський і Естонський Олексій (нині Патріарх Московський і всієї Русі), Крутицький і Коломенський Ювеналій, Ростовський і Новочеркаський Володимир, Патріарший Екзарх Західної Європи (нині Київський і всієї України); архієпископи: Волоколамський Питирим (нині митрополит Волоколамський і Юр’ївський), Зарайський Іов (нині Челябінський і Златоустовський), Воронезький і Липецький Мефодій (нині митрополит) і єпископ Солнечногірський Сергій (нині архієпископ).
21 липня 1985 року, в Неділю 7-ю після П’ятидесятниці, святкування на честь ікони Казанської Божої Матері, за Божественною літургією у Богоявленському патріаршому соборі Святіший Патріарх Пимен і Преосвященні архієреї, що брали участь в нареченні, а також митрополит Калінінський і Кашинський Олексій (Конопльов; + 1988) звершили хіротонію архімандрита Миколая у єпископа Звенигородського.
У липні 1987 року призначений єпископом Орєхово-Зуєвським, вікарієм Московської єпархії, керуючим парафіями в Канаді, в цьому ж році зведений у сан архієпископа.
У лютому 1991 року призначений архієпископом Владивостоцьким і Приморським, 25 березня 1993 року призначений архієпископом: Іжевським і Удмуртським.
У 2-ій половині 1996 року був тимчасовим членом Священного Синоду Руської Православної Церкви Московського Патріархату.
25 лютого 2007 року указом Святішого Патріарха Олексія зведений у сан митрополита.
Рішенням Священного Синоду від 25-26 грудня 2013 р. (журнал № 138) призначений главою Удмуртської митрополії.
Синод на засіданні 5 травня 2015 року (журнал № 12) задовольнив повторне прохання про почислення на спокій за станом здоров’я у зв’язку з досягненням віку перевищує 75 років. Місцем перебування Синод визначив м. Іжевськ.
Помер 3 червня 2015 р. Похований на території Олександро-Невського кафедрального собору в Іжевську.
Освіта:
1970 р. – Московська Духовна семінарія.
1973 р.- Московська Духовна академія; (кандидат богослов’я).
Наукові праці, публікації:
Професор В.Н. Бенешевич і його праці з церковного права (кандидатська дисертація).
Промова при нареченні у єпископа Звенигородського. ЖМП. 1985, № 10, с. 9.
Нагороди:
церковні:
орден св. равноап. кн. Володимира II ст .;
орден прп. Сергія Радонезького I-II ст .;
орден св. блгв. кн. Даниїла Московського II ст .;
орден прп. Серафима Саровського II ст .;
Єрусалимської Православної Церкви: Святогробський хрест I-III ст., Медаль на честь 1500-річчя Єрусалимської Патріархії;
Антіохійської Православної Церкви: хрест св. ап. Павла I ст., Орден Гір Ліванських 2-х ступенів;
нагороди Олександрійської Православної Церкви і Синайської Архієпископії;
Елладської Православної Церкви: орден св. ап. Павла I ст., Золота медаль св. ап. Павла I ст .;
Болгарської Православної Церкви: орден св. рівноап. Кирила і Мефодія.
Державні:
орден Пошани,
срібна медаль Міністерства Юстиції Російської Федерації «За зміцнення кримінально-виконавчої системи»,
пам’ятний знак Міністерства Юстиції Російської Федерації «120 років кримінально-виконавчої системи Росії»,
медаль Міністерства Юстиції Російської Федерації «У пам’ять 200-річчя Мін’юсту Росії»,
пам’ятний знак кримінально-виконавчої системи Міністерства Юстиції Російської Федерації,
медаль Міністерства Юстиції Російської Федерації «У пам’ять 125-річчя кримінально-виконавчої системи Росії»,
нагрудний знак МНС Росії «За заслуги»,
пам’ятна медаль Управління виконання покарань Міністерства Юстиції Російської Федерації з Удмуртської Республіки «На честь 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
звання «Почесний громадянин Удмуртської Республіки»;
Нагородний знак-орден «Золотий орден Мецената» Міжнародного Благодійного фонду «Меценати століття».