23 березня 2021 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив панахиду за імператором Павлом I, вбитим внаслідок змови 220 років тому — в ніч з 11 (23) на 12 (24) березня 1801 року.

Заупокійне богослужіння відбулося в храмі благовірного князя Олександра Невського в однойменному скиті поблизу Передєлкіна.

Перед початком панахиди Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив слово:

«В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Рівно 220 років тому, в 1801 році в Санкт-Петербурзі, столиці Російської імперії, було скоєно страшний злочин: група змовників жорстоко вбила законного главу держави імператора Павла Петровича.

Змовники пов’язували з умертвінням імператора Павла дуже великі надії на радикальні зміни життя нашої країни і нашого народу за тими лекалами й зразками, які вже сформувалися внаслідок революційних подій XVIII століття в Західній Європі, перш за все у Франції. Цей образ змін був настільки жаданим для частини російської інтелігенції, що ті, хто підняли руку на государя імператора, не зупинилися навіть перед тим, щоб убити ні в чому не винну людину. Змовники сподівалися на Олександра Павловича, сина законного імператора, вважаючи, що з його приходом до влади відбудуться зміни, заради яких вони і вчинили цей злочин.

Але ж нічого не вийшло! Так, імператор Павло був по-звірячому вбитий у своєму власному домі, але надії, які змовники пов’язували з цим вбивством, не виправдалися. Олександр, ставши імператором Всеросійським і пройшовши через непростий шлях переосмислення всього того, що відбувалося на Батьківщині, очолив велику війну з французами, коли страшний ворог дійшов до Москви. Не вдалося укоренити на російському престолі царя, який був би здатний зрадити національні інтереси.

Чому ж ми згадуємо сьогодні 220-ту річницю цього злочину? Тому, що було скоєно беззаконня, страшний гріх царевбивства. Все, що сталося, повинно було показати і показало руським людям, наскільки згубні спроби змінити плин життя народу через злочин. Надалі в нашій історії знову були такі спроби, і ми знаємо, якими жахливими були їх наслідки.

Згадуючи трагічно загиблого государя імператора Павла Петровича, ми підносимо до Господа молитви за упокій його душі і одночасно ще й ще раз замислюємося над тим, наскільки важливо, щоб життя нашого народу було спокійним, мирним, щоб воно виключало будь-якого роду потрясіння. Віримо, що весь той досвід, через який пройшла наша країна, наш народ і в столітті XIX, і в столітті ХХ, повинен сформувати глибокі патріотичні переконання, спрямовані на збереження самобутнього життя нашого народу, його віри, його культури, його мови, а головне, його свободи, в умовах якої тільки й можливий мирний і поступальний рух країни.

Згадуючи невинно убієнного государя імператора Павла Петровича, ще і ще раз піднесемо до Господа наші молитви про Вітчизну нашу, про мирне життя нашого народу і про те, щоб ми, навчені історичним досвідом, ніколи не повторювали тих страшних помилок, які допускали попередні покоління. Дай Боже, щоб цей досвід зміцнив нас у любові до Батьківщини і в вірі православній. Амінь».

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua