Дата народження: 30 січня 1949 р.

Дата хіротонії: 23 квітня 1989 р.

Дата постригу: 1976 р.

Країна: Україна

Біографія:

Народився 30 січня 1949 року в с. Шаталовка Воронезької (нині Білгородської) області в сім’ї вчителя.

У 1966 році закінчив середню школу. Після служби в лавах Радянської Армії поступив в 1970 році в Ленінградську Духовну Семінарію, а потім у 1972-1976 рр.. навчався у Ленінградській Духовній Академії, навчаючись одночасно в регентському класі при ЛДАіС.

У 1976 році пострижений у чернецтво і митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим; +1978) висвячений у сан ієродиякона, в 1978 році архієпископом Виборзьким Кирилом (нині Смоленський і Калінінградський) – в сан ієромонаха.

Закінчив Академію зі ступенем кандидата богослов’я і був залишений професорським стипендіатом. Кілька років викладав церковний спів у семінарії та регентському класі, а також ніс послух регента хору ленінградських духовних шкіл.

Звинувачений КДБ у поширенні серед семінаристів книги «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина і позбавлений тимчасової ленінградської прописки. Протягом року не міг знайти місця служіння через перепони з боку КДБ.

З весни 1987 по червень 1988 року – клірик Київського кафедрального Володимирського собору. З червня 1988 року – насельник відродженої Києво-Печерської Лаври, з 23 липня 1988 року – виконуючий обов’язки намісника Лаври.

11 жовтня 1988 р. указом Святішого Патріарха Пимена возведений у сан архімандрита і 12 жовтня затверджено на посаді намісника Києво-Печерської Лаври з благословення Святішого патріарха Московського і всієї Русі Пимена указом митрополита Київського і Галицького Філарета, Патріаршого Екзарха України.

Постановою Святішого Патріарха Пімена і Священного Синоду від 10 квітня 1989 року архімандриту Іонафану (Єлецьких), наміснику Києво-Печерської Лаври, визначено бути єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської єпархії.

22 квітня 1989 р., в Лазареву суботу, після всеношної у Володимирському кафедральному соборі в Києві наречення архімандрита Іонафана у єпископа Переяслав-Хмельницького здійснили митрополити Київський і Галицький Філарет, Патріарший Екзарх Українм, Львівський і Дрогобицький Никодим, архієпископи Чернігівський і Ніжинський Антоній, Харківський і Богодухівський Іриней, Івано-Франківський і Коломийський Макарій.

23 квітня, у свято Входу Господнього в Єрусалим, за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі в Києві Преосвященними архієреями, які взяли участь у нареченні, була звершена хіротонія архімандрита Іонафана у єпископа Переяслав-Хмельницького.

У 1990 році призначений керуючим справами Українського Екзархату.

Встав у жорстку опозицію митрополиту Філарету (Денисенко), активно виступаючи проти його сепаратистського курсу; 23 квітня 1991 р.  митр. Філаретом (Денисенком, згодом підданий анафемі) на підставі неправдивих свідчень був заочно засуджений і заборонений у священнослужінні. 25 серпня 1992 р., після скинення митр. Філарета Харківським Архієрейським Собором Української Православної Церкви, Священний Синод УПЦ визнав не канонічність заборони щодо єп. Іонафана.

У квітні 1992 р. Іонафан створює «Комітет духовенства і мирян на захист Православ’я». Після обрання митрополита Володимира відновлений у всіх посадах і призначений керуючим справами УПЦ.

З 1992 р. єпископ Білоцерківський, вікарій Київської єпархії. З 22 червня 1993 року по липень 2000 року – знову керуючий справами Української Православної Церкви, постійний член і секретар Священного Синоду УПЦ.

З 29 грудня 1993 р. – єпископ Глухівський і Конотопський. 28 липня 1994 р.  Предстоятелем УПЦ Блаженнійшим митрополитом Київським і всієї України Володимиром удостоєний сану архієпископа.

З 27 серпня 1995 р. – архієпископ Сумський і Охтирський. З квітня 1999 року – архієпископ Херсонський і Таврійський.

22 листопада 2006 р. постановою Синоду Української Православної Церкви звільнений від управління Херсонською єпархією та призначений архієпископом Тульчинським і Брацлавським.

28 серпня 2014 р. за Літургією в Києво-Печерській лаврі Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм возведений у сан митрополита.

Тезоіменитство в Неділю праотець.

Освіта:

1972 р. – Ленінградська Духовна семінарія

1976 р. – Ленінградська Духовна академія (кандидат богослов’я).

Єпархія: Тульчинська єпархія (Правлячий архієрей)

Наукові праці, публікації:

Автор церковних творів і перекладень духовних піснеспівів, що увійшли до збірки «Христос народжується» (1993), «Статечні антифони утрені» (1994) і «Православні церковні хори» (1995). Автор кількох акафістів.

Вперше на Україну відкрив у мережі Інтернет офіційний портал Української Православної Церкви «Православіє в Україні».

Нагороди:

Церковні:

* 2019 р. – орден прп. Серафима Саровського I ст .;

* 2014 р. – орден прп. Серафима Саровського II ст .;

* орден св. благовірного князя Данила Московського II ступеня;

* орден прпп. Антонія і Феодосія Печерських I ступеня Української Православної Церкви;

* орден св. апостола і євангеліста Марка Єрусалимського Патріархату.

Світські:

* 2009 р. – орден Дружби.

* 2012 р. – орден «За заслуги» III ст. (України).

Web-сайт: www.vladyka-ionafan.ru