Дата народження: 1 лютого 1940 р.
Дата хіротонії: 30 червня 1985 р.
Дата постригу: 27 липня 1965 р.
Тезоіменитство: 28 липня
Країна: Росія
Біографія:
Народився 1 лютого 1940 р. в с. Ново-Варзарешти, в Молдові, в сім’ї селянина. У дитячі роки з благочестивою своєю матір’ю любив відвідувати храми і монастирі.
У 1958 році закінчив середню школу і вступив до Одеської духовної семінарії.
У 1959 році призваний до лав Радянської Армії.
У 1963 році закінчив Одеську духовну семінарію і вступив до Московської духовної академії.
27 липня 1965 р. в Троїце-Сергієвій Лаврі пострижений у чернецтво з ім’ям Володимир і виконував покладені на нього лаврські послухи.
1 серпня 1965 р. митрополитом Крутицьким і Коломенським Піменом (Ізвєковим) висвячений у сан ієродиякона.
4 лютого 1966 р. ректором МДА єпископом Дмитровським Філаретом рукопокладений у ієромонаха.
У 1967 році закінчив Московську Духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я.
У 1969 році призначений референтом Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату.
У 1971 році закінчив Аспірантуру при МДА і возведений у сан ігумена.
У 1972 році призначений членом ВЗЦЗ.
У 1975 році в складі делегації РПЦ присутній на освяченні нової будівлі представництва Московського Патріарха при Патріарху Антіохійському в Дамаску.
У тому ж році в складі паломницьких груп РПЦ відвідав Св. Град Єрусалим і Румунію; в 1976 році – Болгарію, Грецію і Св. Гору Афон.
У 1978 році направлений у відання Предстоятеля Чехословацької Православної Церкви Митрополита Празького і всієї Чехословаччини Дорофея і призначений настоятелем храму в ім’я святих першоверховних апостолів Петра і Павла в Карлових Варах.
1 квітня 1979 р. возведений у сан архімандрита і призначений настоятелем знову відкритого в Карлових Варах подвір’я Російської Православної Церкви.
30 червня 1985 р. в Богоявленському Патріаршому соборі в Москві хіротонізований на єпископа Подільського, вікарія Московської єпархії і залишений настоятелем подвір’я Російської Православної Церкви в Карлових Варах (Чехословаччина). Хіротонію здійснювали: Святіший Патріарх Пімен, митрополити: Талліннський і Естонський Олексій, Мінський і Білоруський Філарет, Крутицький і Коломенський Ювеналій, архієпископи: Волоколамський Питирим, Воронезький і Липецький Мефодій; єпископ Сонячногірський Сергій.
У жовтні 1985 р. супроводжував Святішого Патріарха Пімена при поїздці до Чехословаччини на лікування та відпочинок.
4 липня 1988 р. за активну участь у підготовці та проведенні святкування 1000-річчя Хрещення Русі нагороджений іменною панагією.
27 травня 1988 р. визначенням Св. Синоду звільнений від обов’язків настоятеля подвір’я Російської Церкви в Карлових Варах і призначений заступником голови ВЗЦЗ.
У зв’язку з 50-річчям від дня народження нагороджений орденом св. блгв. князя Данила II ступеня.
20 липня 1990 р. призначений єпископом Ташкентським і Середньоазіатським.
З 25 лютого 1991 р.- архієпископ.
25 лютого 2002 р. возведений у сан митрополита.
Рішенням Священного Синоду від 27 липня 2011 р. (журнал № 66) призначений на Омську і Тарську кафедру.
Рішенням Священного Синоду від 5-6 жовтня 2011 р. (журнал № 120) звільнений з посади ректора Ташкентської духовної семінарії.
Рішенням Священного Синоду від 6 червня 2012 р. (журнал № 45) призначений главою новоствореної Омської митрополії і тимчасовим керуючим Ісількульской єпархії. Синод ухвалив мати титул Омський і Таврійський.
Ухвалою Священного Синоду від 2 жовтня 2013 р. (журнал № 122) увержден на посаді священноархімандрита Нікольського чоловічого монастиря в с.Большекулачі Омського р-на Омської області.
З червня 2012 р. по липень 2014 р. – тимчасовий керуючий Ісількульской єпархією.
У 2012 році на прохання митрополита Володимира ВАТ «Російські залізниці» пожертвував Омської єпархії будівлю, що знаходиться в центральному окрузі Омська і є пам’ятником архітектури, для розміщення в ньому майбутньої Омської духовної семінарії. Під керівництвом митрополита Володимира розпочато реставрацію будівлі; нині тут діє Омський духовне училище, заняття в якому проводяться за програмою бакалаврату. У жовтні 2014 р .турботами митрополита Володимира в Омську розпочато будівництво резиденції для єпархіальних архієреїв, а в вересні 2015 року – зведення духовно-адміністративного центру.
Рішенням Священного Синоду від 16 квітня 2016 року (журнал № 20) призначений ректором новоствореної Омської духовної семінарії.
Освіта:
1963 р. – Одеська духовна семінарія.
1967 р. – Московська духовна академія (кандидат богослов’я).
Єпархія: Омська єпархія (Правлячий архієрей)
Місце роботи: Омська митрополія
(Глава митрополії)
Наукові праці, публікації:
Єпископ Подільський Володимир (Ікім). Подвір’я Російської Православної Церкви в Карлових Варах. – ЧССР, Прага, 1987.
Слова на двунадесяті і великі свята. – М.: 1997.
Слова в дні пам’яті особливо шанованих святих. – Видавництво Московської Патріархії, 1998-2005 (збірки проповідей, всього на сьогоднішній день видано 5 томів, видання збірок триває).
Врата покаяння. — Изд. Стрітенського монастиря, 1998 (друге видання, виправлене і доповнене, вийшло у світ у Вид. “Сибірська милодзвінниця” в 2009 р).
Великий політ крилатого коня. Духовна спадщина Туркменістану і його християнські традиції. “Цілком таємно”, 2000.
Переможено добром буде. – Ташкентська єпархія, 2000.
…А друзів шукати на Сході. Православ’я та іслам: протистояння чи cпівдружність? – Ташкентська єпархія, 2000 (перевидано московським видавництвом «Вагріус» у 2001 р.).
Проповіді на недільні євангельські читання. – Видавнича Рада Російської Православної Церкви, 2002.
Земля нащадків Патріарха Тюрка. Духовна спадщина Киргизії і християнські аспекти цієї спадщини. — 2002.
Душа, сповнена любові Божої. Слово про преподобного Силуана Афонського. – Клин: Християнське життя, 2001 (в 2014 р книга перевидана «Сибірської милодзвінницею» під назвою «Преподобний Силуан Афонський»).
Православне подружжя. — вид. “Ірід», 2002.
Всеросійський ігумен і Всеросійський молитовник. – М., 1994.
Слово на Собор Пресвятої Богородиці. – М., 1995.
Слово про преподобного Сергія. – М., 2001.
Як православно жити в сучасному світі. Послання Вифлеємського собору з коментарями митрополита Володимира. – М.: Сибірська милодзвінниця, 2008 (в 2009 р вийшло в світ друге видання, виправлене і доповнене).
Шлях подолання кризи. – М.: Сибірська милозвонница, 2009.
Сяйво Великодня: Слова на щоденні євангельські та апостольські читання, вимовлені в різні роки в період співу Тріоді кольоровий. – М.: Сибірська милодзвінниця, 2010.
По стопах апостола Фоми. Християнство в Центральній Азії. – М.: М-Сканрус, 2011.
Двунадесяті свята і свята Пасха. Проповідь. – М.: Сибірська милодзвінниця, 2015.
Вічний скарб. Слова на щоденні євангельські та апостольські читання в період співу Октоїха. У 4-х тт — – Вид. “Сибірська милодзвінниця”, 2013-2015.
***
Під загальною редакцією митрополита Володимира видавалися:
у 2001 р. під загальною редакцією митрополита Ташкентського і Середньоазіатського Володимира і за його авторської участі опубліковано велику працю про Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексії II «Збирач Російської Церкви».
Долаючи ворожнечу світу цього. Візити Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II в єпархії Російської Православної Церкви. – М.: Андріївський прапор, 2004.
Золоте кільце Святої Русі / /серія «історія російських монастирів». – М., 2004.
Heavenly dwellings (Гради небесні). – М., 2006.
Святі воїни. – М., 2005.
Дорога до Північної Фіваїди / /серія «історія російських монастирів». – М., 2007.
Святий княже Олександре, моли Бога про нас. – М., 2007.
Не в силі Бог, але в правді. Святий благовірний князь Олександр Невський. – М., 2007.
У 2007 році під загальною редакцією митрополита Володимира розпочато видання серії «Повне зібрання творінь святих отців Церкви і церковних письменників в російському перекладі». До теперішнього моменту в зазначеній серії випущені наступні томи:
Святитель Григорій Богослов, Архієпископ Константинопольський. Творіння в 2-х тт — – М., 2007.
Святитель Василій Великий, Архієпископ Кесарії Каппадокійський. Творіння в 2-х тт — – М., 2008.
Преподобний Феодор Студит. Творіння в 3-х тт — – м., 2011.
Святитель Афанасій Великий, Архієпископ Олександрійський. Творіння в 3-х тт — – М., 2015.
Нагороди:
Церковні:
1975 р. — орден свв. апп. Петра і Павла (Антіохійська Православна Церква);
1980 р. — орден святих рівноапостольних Кирила і Мефодія III ст. (Православна Церква Чеських земель і Словаччини);
1981 р. — орден св. рівноап. кн. Володимира III ст.;
1984 р. — орден св. рівноап. кн. Володимира II ст.;
1984 р. — орден св. рівноап. Ніни III ст. (Грузинська Православна Церква);
1985 р. — орден преп. Сергія Радонезького III ст.;
1985 р. ― орден святих рівноапостольних Кирила і Мефодія II ст. (Православна Церква Чеських земель і Словаччини);
1985 р. — орден святих рівноапостольних Кирила і Мефодія I ст. (Православна Церква Чеських земель і Словаччини);
1987 р. — орден преп. Сергія Радонезького II ст.;
1988 р. — орден Гробу Господнього I ст. (Єрусалимська Православна Церква);
1990 р. — орден св. рівноап. кн. Володимира I ст.;
1990 р. — орден св. блгв. кн. Данила Московського III ст.;
1996 р. — орден св. блгв. кн. Данила Московського II ст.;
2000 р. — орден свт. Інокентія Московського II ст.;
2001 р. ― Патріарша грамота ” 2000-річчя Різдва Христового»;
2005 р. — орден преп. Серафима Саровського II ст.;
2008 р. — медаль «1020-річчя Хрещення Русі»;
2008 р. — медаль «1020 років Хрещення Київської Русі» (УПЦ);
2009 р. — орден преп. Андрія іконописця II ст.;
2010 р. — орден преп. Серафима Саровського I ст.;
2013 р. — медаль «В пам’ять 200-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року»;
2014 р. — Патріарший знак «700-річчя преподобного Сергія Радонезького»;
2015 р. — орден св. Інокентія Московського I ст.;
2015 р. ― медаль «В пам’ять 1000-річчя преставлення рівноапостольного князя Володимира»;
медалі Кіпрської та Елладської Православних Церков.
2020 р. – орден прп. Сергія Радонезького I ст.
Світські:
орден «Дружба» (Чехословаччина);
1988 р. — орден «Дружба народів»;
1992 р. — звання «Почесний громадянин міста Балтімор (США);
1999 р. — лауреат міжнародної премії Фонду апостола Андрія Первозванного «За віру і вірність!» (1998-1999);
2000 р. — орден «Дустлик» (Узбекистан);
2000 р. — медаль «Данк» (Киргизія);
2005 р. — почесний знак «Орден “Наркомат”»;
2006 р. — звання «Герой “Праці”»;
2006 р. — медаль «15 років Незалежності Республіки Узбекистан»;
2007 р. — грамота Оперативної прикордонної служби ФСБ РФ в Республіці Таджикистан;
2010 р. — знак «80 років Повітряно-десантним військам Росії»;
2011 р. — орден «Данакер» (Киргизія);
2011 р. — медаль «20 років Незалежності Республіки Узбекистан»;
2011 р. — медаль «За заслуги перед містом Бішкек» (Киргизія);
2011 р. — медаль «90 років Омської Академії МВС Росії»;
2013 р. — орден «Вірність і віра» I ст. (Міжнародне рух «Сім’я-Єднання-Вітчизна», Громадська рада з моральності Бєларусі, Республіканське товариство об’єднання «Батьки і вчителі — за відродження православної освіти»);
2013 р. — медаль «Омський кадетський корпус. 200 років»;
2014 р. — медаль «Ігумен землі Руської» (Міжнародний громадський фонд «Командарм», в пам’ять 700-річчя з дня народження преп. Сергія Радонезького);
2015 р. — медаль уряду Омської області «За високі досягнення»;
2016 р. — ювілейна медаль «Омськ. 300-річчя»
- Web-сайт: http://omsk-eparhiya.ru