14 вересня 2019 року члени Священного Синоду Руської Православної Церкви ухвалили журнал, що публікується нижче, обговоривши його за допомогою віддалених засобів зв’язку.
ЖУРНАЛ № 122
МАЛИ МІРКУВАННЯ про звернення архієпископа Іоанна (Реннето), який очолює Архієпископію західноєвропейських парафій руської традиції, з проханням про приєднання до Московського Патріархату разом з кліриками і парафіями, що бажають піти за ним.
Довідка:
Тимчасове керівництво руськими церквами в Західній Європі сполученою присутністю Священного Синоду і Вищої Церковної Ради в березні 1921 року було доручено Преосвященному архієпископу Євлогію (Георгіївському).
В силу історичних обставин в 1931 році парафії, очолювані митрополитом Євлогієм, були прийняті на тимчасовій основі в юрисдикцію Константинопольського Патріархату в якості екзархату. Частина парафіян не погодилася з таким рішенням, заявила про свою вірність Московському Патріархату і заснувала в Парижі парафію на честь Трьох святителів. Згодом до цієї парафії приєдналися і інші. Пізніше на базі цих парафій була утворена Корсунська єпархія Руської Православної Церкви.
У посланні до пастви в лютому 1931 митрополит Євлогій писав: «Коли відновиться загальновизнана центральна церковна влада і нормальні умови життя Руської Православної Церкви, ми знову повернемося до попереднього стану… Вступаючи на цей шлях, ми, звичайно, не відриваємося, не відколюємося від Матері Руської Церкви. Ми… не припиняємо з нею нашого єднання… Це лише тимчасова перерва офіційних адміністративних відносин».
29 серпня 1945 року митрополит Євлогій і два його вікарія — архієпископ Володимир і єпископ Іоанн — звернулися до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія I з листом такого змісту: «По-синовньому просимо, покривши любов’ю наше роз’єднання з Матір’ю Руською Православною Церквою, прийняти нас із нашими парафіями під Вашу батьківську руку в канонічне об’єднання з усією Руською Православною Церквою». У той же день ієрархи підписали разом з митрополитом Крутицьким і Коломенським Миколаєм (Ярушевичем), що перебував у Парижі, і священиками, що супроводжували його, акт, в якому підтверджувалося, що митрополит Миколай «звершив канонічне возз’єднання з Матір’ю Руською Православною Церквою, за загальноприйнятим церковним чином, Високопреосвященнішого митрополита Євлогія і його вікаріїв». 7 вересня 1945 року послідувала постанова Священного Синоду: «Подякувавши Господу Богу, вважати митрополита Євлогія і його вікаріїв — архієпископа Володимира і єпископа Іоанна з усіма 75 парафіями возз’єднаними з матір’ю-Церквою та прийнятими в юрисдикцію Московської Патріархії і зберегти на майбутнє Екзархат західноєвропейських церков в існуючих його межах на чолі з митрополитом Євлогієм, як екзархом Московської Патріархії, на підставах, викладених у відповідному Положенні про керівництво цими церквами».
Незабаром після кончини митрополита Євлогія 8 серпня 1946 року значна частина його кліру і пастви прийняла рішення знову повернутися до складу Константинопольського Патріархату під керівництвом архієпископа (згодом митрополита) Володимира (Тихоницького).
Парафії перебували з тимчасовою перервою в підпорядкуванні Константинопольського Патріархату до 2018 року під різними найменуваннями, найбільш відоме з яких — Архієпископія західноєвропейських парафій руської традиції.
27 листопада 2018 року Синод Константинопольського Патріархату прийняв рішення про розпуск Архієпископії.
14 вересня 2019 року архієпископ Іоанн (Реннето), який очолює Архієпископію, направив Святішому Патріарху і Московському і всієї Русі Кирилу лист, в якому повідомив про прагнення більшості кліриків і парафій Архієпископії зберегти її існування в складі Руської Православної Церкви і попросив про своє приєднання до Московського Патріархату разом з кліриками і парафіями, що бажають піти за ним. Також архієпископ Іоанн повідомив, що найближчим часом відбудуться збори представників цих парафій, які направлять Святішому Патріарху і Священному Синоду свої пропозиції щодо канонічної форми їх організації.
УХВАЛИЛИ:
1. Подякувати Господу за висловлене Преосвященним архієпископом Іоанном (Реннето) прагнення архієрея, більшості кліру і мирян Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції до відновлення єдності з Руською Православною Церквою, визнаючи в цьому гідне і правомірне завершення подолання церковних розділень за кордоном, породжених революцією і громадянською війною.
2. Прийняти Преосвященного архієпископа Іоанна (Реннето) в юрисдикцію Московського Патріархату з титулом «Дубнинський», а також всіх бажаючих того кліриків, які перебувають під його керівництвом, і парафії, які висловлять таке волевиявлення.
3. Доручити архієпископу Дубнинському Іоанну керівництво згаданими парафіями.
4. Після отримання звернення від зборів представників парафій мати додаткове судження для визначення канонічної форми їх організації, виходячи з історично сформованих особливостей єпархіального та парафіяльного управління, а також богослужбових і пастирських традицій, встановлених митрополитом Євлогієм з урахуванням умов існування очолюваного ним церковного спадку в Західній Європі.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі
Патріарх.ua