Глава V.Священний Синод

1. Священний Синод, очолюваний Патріархом Московським і всієї Русі (Місцеблюстителем), є органом управління Руської Православної Церкви в період між Архієрейськими Соборами.

2. Священний Синод відповідальний перед Архієрейським Собором і через Патріарха Московського і всієї Русі надає йому звіт про свою діяльність за міжсоборний період.

3. Священний Синод складається з Голови – Патріарха Московського і всієї Русі (Місцеблюстителя), семи постійних і п’яти тимчасових членів – єпархіальних архієреїв.

4. Постійними членами є: по кафедрі – митрополити Київський і всієї України; Санкт-Петербурзький і Ладозький; Крутицький і Коломенський; Мінський і Слуцький, Патріарший Екзарх всієї Білорусії; Кишинівський і всієї Молдови; за посадою – голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків і керуючий справами Московської Патріархії.

5. Тимчасові члени викликаються для присутності на одній сесії, за старшинством архієрейської хіротонії, по одному з кожної групи, на які поділяються єпархії. Виклик єпископа у Священний Синод не може настати до закінчення дворічного терміну його управління даною єпархією.

6. Синодальний рік розподіляється на дві сесії: літню (березень-серпень) і зимову (вересень-лютий).

7. Єпархіальні архієреї, керівники Синодальних установ та ректори Духовних академій можуть бути присутніми в Священному Синоді з правом дорадчого голосу при розгляді справ, що стосуються керованих ними єпархій, установ, шкіл або несення ними загальноцерковного послуху.

8. Участь постійних і тимчасових членів Священного Синоду в його засіданнях є їх канонічним обов’язком. Відсутні без поважних причин члени Синоду підлягають братньому напоумленню.

9. У виняткових випадках кворум Синоду становлять 2/3 його членів.

10. Засідання Священного Синоду скликаються Патріархом Московським і всієї Русі (Місцеблюстителем).

11. Як правило, засідання Синоду є закритими. Члени Синоду розсідаються за протоколом, прийнятим в Руській Православній Церкві.

12. Синод працює на підставі порядку денного, що подається Головою і схвалюється Синодом на початку першого засідання. Питання, що потребують попереднього вивчення, Голова завчасно направляє членам Синоду. Члени Синоду можуть вносити пропозиції щодо порядку денного та піднімати питання з попереднім повідомленням про те Голові.

13. Голова керує засіданнями відповідно до прийнятого регламенту.

14. У випадку, якщо Патріарх Московський і всієї Русі з якої-небудь причини тимчасово не може здійснювати головуючі обов’язки в Синоді, обов’язки Голови виконує найстарший за архієрейською хіротонією постійний член Синоду. Тимчасовий Голова Синоду не є канонічним Місцеблюстителем.

15. Секретарем Священного Синоду є керуючий справами Московської Патріархії. Секретар відповідає за підготовку необхідних для Синоду матеріалів і складання журналів засідань.

16. Справи у Священному Синоді вирішуються загальною згодою всіх членів, що беруть участь у засіданні, або більшістю голосів. При рівності голосів голос Голови є вирішальним.

17. Ніхто з присутніх у Священному Синоді не може утримуватися від участі в голосуванні.

18. Кожен з членів Синоду в разі незгоди з прийнятим рішенням може подати окрему думку, яку має заявити на тому ж засіданні з викладенням своїх підстав і подати у письмовій формі не пізніше трьох днів з дня засідання. Окремі думки додаються до справи, не зупиняючи його рішення.

19. Запропоновані в порядку денному справи Голова не в праві своєю владою знімати з обговорення, перешкоджати їх вирішенню або припиняти втілення таких рішень у життя.

20. У тих випадках, коли Патріарх Московський і всієї Русі визнає, що прийняте рішення не принесе користі і блага Церкві, він заявляє протест. Протест повинен бути зроблений на тому ж засіданні і потім викладений у письмовому вигляді у семиденний термін. Після закінчення цього терміну справа знову розглядається Священним Синодом. Якщо Патріарх Московський і всієї Русі не визнає за можливе погодитися і з новим вирішенням справи, то вона припиняється і передається на розгляд Архієрейського Собору. Якщо відкласти справу неможливо і рішення повинне бути ухвалене негайно, Патріарх Московський і всієї Русі діє на свій розсуд. Прийняте таким чином рішення виноситься на розгляд надзвичайного Архієрейського Собору, від якого і залежить остаточне вирішення питання.

21. Коли у Священному Синоді розглядається справа щодо скарги на членів Синоду, зацікавлена особа може бути присутньою на засіданні і давати пояснення, але при вирішенні справи обвинувачений член Синоду зобов’язаний залишити зал засідань. При розгляді скарги на Голову він передає головування найстаршому з архієрейської хіротонії ієрархові з числа постійних членів Синоду.

22. Всі журнали та визначення Священного Синоду підписуються спочатку Головою, потім усіма присутніми на засіданні членами, хоча б деякі з них були і не згодні з прийнятим рішенням і подали про те окрему думку.

23. Визначення Священного Синоду входять в силу після їх підписання, і не підлягають перегляду, крім випадків, коли представляються нові дані, що міняють суть справи.

24. Голова Священного Синоду здійснює вище спостереження за точним виконанням прийнятих постанов.

25. До обов’язків Священного Синоду входить:

а) піклування про неушкоджене зберігання й тлумачення православної віри, норм християнської моралі та благочестя;

б) служіння внутрішній єдності Руської Православної Церкви;

в) підтримка єдності з іншими Православними Церквами;

г) організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви і вирішення виникаючих у зв’язку з цим питань загальноцерковного значення;

д) тлумачення канонічних постанов і вирішення труднощів, пов’язаних з їх застосуванням;

е) регулювання богослужбових питань;

ж) видання дисциплінарних постанов, що стосуються кліру, чернецтва і церковних працівників;

з) оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин;

і) підтримання міжконфесійних та міжрелігійних зв’язків як на канонічній території Московського Патріархату, так і за його межами;

к) координація дій всієї Повноти Руської Православної Церкви в її зусиллях з досягнення миру і справедливості;

л) вираз пастирської заклопотаності громадськими проблемами;

м) звернення із спеціальними посланнями до всіх чад Руської Православної Церкви;

н) підтримання належних відносин між Церквою та державою відповідно до цього Статуту та чинного законодавства;

о) схвалення Статутів самокерованих Церков та екзархатів;

п) прийняття цивільних статутів Руської Православної Церкви та її канонічних підрозділів, а також внесення до них змін і доповнень;

р) затвердження журналів Синодів Екзархатів;

з) вирішення питань, пов’язаних з утворенням або скасуванням підзвітних Священного Синоду канонічних підрозділів Руської Православної Церкви з подальшим затвердженням на Архієрейському Соборі;

т) встановлення порядку володіння, користування і розпорядження будівлями і майном Руської Православної Церкви.

у) затвердження постанов загальноцерковного суду.

26. Священний Синод:

а) обирає, призначає, у виняткових випадках переміщує архієреїв і звільняє їх на покій;

б) викликає архієреїв для присутності в Синоді;

в) розглядає звіти архієреїв про стан єпархій та виносить по них постанови;

г) інспектує через своїх членів діяльність архієреїв щоразу, коли вважатиме це за потрібне;

д) визначає утримання архієреїв;

27. Священний Синод призначає:

а) керівників Синодальних установ і, за їх поданням, їх заступників;

б) ректорів Духовних академій і семінарій, настоятелів (настоятельок) і намісників монастирів;

в) архієреїв, кліриків і мирян для проходження відповідального послуху за кордоном.

28. Священний Синод може створювати комісії чи інші робочі органи для піклування:

а) про рішення важливих богословських проблем, що відносяться до внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви;

б) про зберігання тексту Святого Письма, про його переклади та видання;

в) про зберігання тексту богослужбових книг, про його виправлення, редагування і публікацію;

г) про канонізацію святих;

д) про публікацію збірників святих канонів, підручників та навчальних посібників для духовних навчальних закладів, богословської літератури, офіційної періодики та іншої потрібної літератури;

е) про підвищення богословської, духовної і моральної підготовки кліру і про діяльність Духовних навчальних закладів;

ж) про місію, катехізацію та релігійну освіту;

з) про стан духовного просвітництва;

і) про справи монастирів і ченців;

к) про справи милосердя та благодійності;

л) про належний стан церковного зодчества, іконопису, співу і прикладних мистецтв;

м) про церковні пам’ятки та давнину, що знаходяться у веденні Руської Православної Церкви;

н) про виготовлення церковного начиння, свічок, облачень і всього необхідного для підтримки богослужбової традиції, краси і благочинності в храмах;

о) про пенсійне забезпечення духівництва і церковних працівників;

п) про рішення економічних проблем.

29. Здійснюючи керівництво Синодальним установами, Священний Синод:

а) затверджує положення про їх діяльність;

б) затверджує річні плани роботи Синодальних установ і приймає їх звіти;

в) виносить постанови щодо найбільш важливі аспекти поточної роботи Синодальних установ;

г) у разі необхідності здійснює ревізію таких установ.

30. Священний Синод схвалює загальноцерковний план витрат, розглядає кошторис Синодальних установ, Духовних навчальних закладів, а також відповідні фінансові звіти.

31. У турботі про єпархії, монастирі і Духовні навчальні заклади Священний Синод:

а) утворює і ліквідує єпархії, змінює їхні межі та найменування з подальшим затвердженням Архієрейським Собором;

б) приймає типові положення про єпархіальні установи;

в) схвалює статути монастирів і здійснює загальний нагляд за чернечим життям;

г) засновує ставропігії;

д) за поданням Учбового комітету затверджує статути та навчальні плани Духовних навчальних закладів, програми Духовних семінарій і засновує нові кафедри в Духовних академіях;

е) стежить, щоб дії всіх органів церковної влади в єпархіях, благочиннях і парафіях відповідали законним постановам;

ж) у разі потреби проводить ревізії.

32. Священний Синод виносить висновки зі спірних питань, що виникають у зв’язку з тлумаченням цього Статуту.