Глава IX. Церковний суд
1. Судова влада в Руській Православній Церкві здійснюється церковними судами за допомогою церковного судочинства.
2. Судова система в Руській Православної Церкві встановлюється священними канонами, даним Статутом та «Положенням про церковний суд».
3. Єдність судової системи Руської Православної Церкви забезпечується:
а) додержанням всіма церковними судами встановлених правил церковного судочинства;
б) визнанням обов’язковості виконання канонічними підрозділами і всіма членами Руської Православної Церкви судових постанов, що вступили в законну силу.
4. Суд в Руській Православній Церкві здійснюється церковними судами трьох інстанцій:
а) єпархіальними судами, що мають юрисдикцію в межах своїх єпархій;
б) загальноцерковним судом, з юрисдикцією в межах Руської Православної Церкви;
в) вищим судом – судом Архієрейського Собору, до юрисдикцією в межах Руської Православної Церкви.
5. Канонічні заборони, такі як довічна заборона у священнослужінні, виверження з сану, відлучення від Церкви, накладаються Патріархом Московським і всієї Русі або єпархіальним архієреєм з наступним затвердженням Патріархом Московським і всієї Русі.
6. Порядок наділення повноваженнями суддів церковних судів встановлюється священними канонами, даним Статутом і «Положенням про церковний суд».
7. Судові позови приймаються до розгляду церковним судом в порядку і на умовах, встановлених «Положенням про церковний суд».
8. Постанови церковних судів, що набрали законної сили, а також їхні розпорядження, вимоги, доручення, виклики та інші приписи є обов’язковими для всіх без винятку кліриків та мирян.
9. Розгляд справ у всіх церковних судах закритий.
10. Єпархіальний суд є судом першої інстанції.
11. Суддями єпархіальних судів можуть бути священнослужителі, наділені єпархіальним архієреєм повноваженнями здійснювати правосуддя у ввіреній йому єпархії.
Голова суду може бути або вікарним архієреєм, або особою у пресвітерському сані. Членами суду повинні бути особи у пресвітерському сані.
12. Єпархіальний суд складається не менше ніж з п’яти суддів, які мають єпископський або священицький сан. Голову, заступника голови і секретаря єпархіального суду призначає єпархіальний архієрей. Єпархіальні збори обирають за поданням єпархіального архієрея не менше двох членів єпархіального суду. Термін повноважень суддів єпархіального суду – три роки, з можливістю перепризначення або переобрання на новий термін.
13. Дострокове відкликання голови або члену єпархіального суду здійснюється за рішенням єпархіального архієрея.
14. Церковне судочинство здійснюється в судовому засіданні за участю Голови та як мінімум двох членів суду.
15. Компетенція та процедура судочинства єпархіального суду визначаються «Положенням про церковний суд».
16. Рішення єпархіального суду набирають законної сили і підлягають виконанню після їх затвердження єпархіальним архієреєм, а у випадках, передбачених пунктом 5 цієї глави, – з моменту затвердження Патріархом Московським і всієї Русі.
17. Єпархіальні суди фінансуються з єпархіальних бюджетів.
18. Загальноцерковний суд розглядає у якості суду першої інстанції справи з церковних правопорушень архієреїв і керівників Синодальних установ. Загальноцерковний суд є судом другої інстанції у справах з церковних правопорушень кліриків, ченців і мирян, підсудних єпархіальним судам.
19. Загальноцерковний суд складається з Голови та не менше чотирьох членів в архієрейському сані, які обираються Архієрейським Собором строком на 4 роки.
20. Дострокове відкликання Голови або члену загальноцерковного суду здійснюється рішенням Патріарха Московського і всієї Русі та Священного Синоду з подальшим затвердженням Архієрейським Собором.
21. Право призначати тимчасово виконуючого обов’язки Голови чи члену загальноцерковного суду у разі вакансії, що виникла, належить Патріарху Московському і всієї Русі та Священному Синоду.
22. Компетенція та процедура судочинства загальноцерковного суду визначаються «Положенням про церковний суд».
23. Постанови загальноцерковного суду підлягають виконанню після їх затвердження Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом.
У разі незгоди Патріарха Московського і всієї Русі та Священного Синоду з рішенням загальноцерковного суду в силу вступає рішення Патріарха Московського і всієї Русі та Священного Синоду.
У такому випадку для остаточного рішення справа може бути передана на суд Архієрейського Собору.
24. Загальноцерковний суд здійснює у передбачених «Положенням про церковний суд» процесуальних формах судовий нагляд за діяльністю єпархіальних судів.
25. Загальноцерковний суд фінансується з загальноцерковного бюджету.
26. Суд Архієрейського Собору є церковним судом вищої інстанції.
27. Судочинство здійснюється Архієрейським Собором у відповідності до «Положення про церковний суд».
28. Архієрейський Собор здійснює судочинство відповідно до Положення про церковний суд.
29. Забезпечення діяльності церковних судів здійснюється апаратами цих судів, які підпорядковані їх головам і діють на підставі «Положення про церковний суд”.