Глава III. Архієрейський Собор
- Архієрейському Собору належить вища влада в Руській Православній Церкві у віровчальних, канонічних, богослужбових, пастирських, адміністративних та інших питаннях, що стосуються як внутрішнього, так і зовнішнього життя Церкви; в області підтримки братніх відносин з іншими православними Церквами, визначення характеру відносин з інославними конфесіями і нехристиянськими релігійними громадами, а також з державами і світським суспільством.
- Архієрейський Собор складається з єпархіальних і вікарних архієреїв.
- Архієрейський Собор скликається Патріархом Московським і всієї Русі (місцеблюстителем) і Священним Синодом не рідше одного разу на чотири роки і напередодні Помісного Собору, а також у виняткових випадках, передбачених, зокрема, статтею 20 глави V цього Статуту.
За пропозицією Патріарха Московського і всієї Русі і Священного Синоду або 1/3 членів Архієрейського Собору — єпархіальних архієреїв може бути скликаний позачерговий Архієрейський Собор, який в такому випадку збирається не пізніше, ніж через шість місяців після відповідного синодального рішення або звернення групи архієреїв до Патріарха Московського і всієї Русі і Священного Синоду.
- Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архієрейського Собору.
- В обов’язки Архієрейського Собору входить:
а) зберігання чистоти і неушкодженості православного віровчення і норм християнської моральності і тлумачення цього вчення на основі Святого Письма і Священного переказу, при збереженні віровчення і канонічної єдності з повнотою Вселенського Православ’я;
б) зберігання догматичної і канонічної єдності Руської Православної Церкви;
в) прийняття Статуту Руської Православної Церкви і внесення до нього змін і доповнень;
г) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, що стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви;
д) канонізація святих і загальноцерковне прославлення місцевошанованих святих;
е) компетентне тлумачення святих канонів та інших церковних законоположень;
ж) вираження пастирської заклопотаності проблемами сучасності;
з) визначення характеру відносин з державними інститутами;
і) подання Помісному Собору пропозицій щодо створення, реорганізації та скасування автономних і самоврядних церков;
к) затвердження рішень Священного Синоду про створення, реорганізацію і скасування екзархатів, Митрополичих округів, митрополій і єпархій, визначення їх меж і найменувань, а також затвердження рішень синодів самоврядних Церков про створення, реорганізацію і скасування митрополій і єпархій;
л) затвердження рішень Священного Синоду про створення, реорганізацію та скасування Синодальних установ та інших органів церковного управління;
м) напередодні Помісного Собору – внесення пропозицій щодо регламенту засідань, програми, порядку денного та структури Помісного Собору;
н) спостереження за втіленням в життя рішень Помісних і архієрейських соборів;
о) судження про діяльність Священного Синоду, Вищої Церковної Ради та Синодальних установ;
п) затвердження, скасування та внесення змін до законодавчих діянь Священного Синоду;
р) встановлення процедури для всіх церковних судів;
с) розгляд доповідей з фінансових питань, що подаються Священним Синодом, і схвалення принципів планування майбутніх загальноцерковних доходів і витрат;
т) затвердження нових загальноцерковних нагород.
- Архієрейський Собор є церковним судом вищої інстанції. Як такий він правомочний розглядати і приймати рішення
— у складі Помісного Собору: у першій і останній інстанції з догматичних і канонічних відступів у діяльності Патріарха Московського і всієї Русі;
– в останній інстанції:
а) по розбіжностях між двома і більше архієреями;
б) у справах про церковні правопорушення архієреїв і керівників Синодальних установ;
в) у всіх справах, переданих йому Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом.
- Головою Архієрейського Собору є Патріарх Московський і всієї Русі або Місцеблюститель Патріаршого престолу.
- Президією Архієрейського Собору є Священний Синод. Президія несе відповідальність за проведення Собору, а також за керівництво ним. Президія пропонує регламент засідань, програму і порядок денний Архієрейського Собору, вносить пропозиції про порядок вивчення Собором виникаючих проблем, розглядає процедурні та протокольні питання.
- Секретар Архієрейського Собору обирається з членів Священного Синоду. Секретар несе відповідальність за забезпечення собору необхідними робочими матеріалами і за ведення протоколів. Протоколи підписуються секретарем і затверджуються головою собору.
- Відкриття Архієрейського Собору та його щоденні засідання передуються звершенням Божественної літургії або іншого відповідного статутного богослужіння.
- Засідання Архієрейського Собору очолює голова або, за його пропозицією, один з членів президії.
- На окремі засідання Архієрейського Собору можуть запрошуватися без права вирішального голосу богослови, фахівці, спостерігачі та гості. Ступінь їх участі в роботі собору визначається регламентом.
- Рішення на Архієрейському Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за винятком випадків, спеціально обумовлених прийнятим Собором регламентом. При рівності голосів у разі відкритого голосування вирішальне значення має голос голови. У разі рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.
- Рішення Архієрейського Собору у формі постанов і ухвал підписуються головою і членами Президії собору. Інші документи, затверджені визначеннями (постановами) собору, візуються секретарем собору.
- Ніхто з архієреїв – членів Архієрейського Собору не може відмовитися від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або іншої причини, яка визнається Собором поважною.
- Кворум Архієрейського Собору складають 2/3 ієрархів — його членів.
- Постанови Архієрейського Собору набирають чинності відразу після їх прийняття.