Питирим

Дата народження: 2 лютого 1961 р.

Дата хіротонії: 19 грудня 1995 р.

Тезоіменитство: 11 лютого

Країна: Росія

Біографія:

Народився 2 лютого 1961 року на хуторі Нижній Кореновського району Краснодарського краю в сім’ї робітників, закінчив загальноосвітню школу. Іподиякон і келійник архієпископа Краснодарського і Кубанського Гермогена (Орєхова).

1980-1982 рр. служив в лавах Радянської армії.

У 1982 р. вступив на службу в Архангельську єпархію і 23 грудня 1982 року рукопокладений у диякона єпископом Архангельським Ісидором з призначенням до Республіки Комі.

З 24 грудня 1982 р. по 27 лютого 1984 р. – диякон Свято-Преображенського храму с. Айкіно Республіки Комі.

У 1984 р. прийняв чернечий постриг на честь Святителя Питирима, Усть-Вимського чудотворця. Вступив на заочний сектор Московських духовних шкіл.

27 лютого 1984 р. – 3 березня 1987 р. – диякон Свято-Казанського храму м. Сиктивкара.

1 березня 1987 р. рукопокладений у ієромонаха єпископом Ісидором у храмі Всіх Святих м. Архангельська. Організував у м. Печора Республіки Комі нову парафію і жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниця».

3 березня 1987 р. – 15 серпня 1987 рр. – другий священик Свято-Преображенського храму с. Айкіно Республіки Комі.

15 серпня 1987 р. – 20 грудня 1988 р. – настоятель Свято-Лазаревського храму м. Онега Архангельської єпархії.

21 грудня 1988 р. – 20 квітня 1989 р. – другий священик храму Всіх святих м. Архангельська Архангельської єпархії.

З 21 квітня 1989 р. – настоятель молитовного будинку м. Печори Республіки Комі.

З 20 вересня 1994 р. – настоятель Свято-Троїце-Стефано-Ульяновського чоловічого монастиря.

7 квітня 1994 р. зведений у сан ігумена. Виконував послух члена ревізійної комісії Сиктивкарського благочиння та єпархіального місіонера в Республіці Комі.

6 жовтня 1995 р. зведений у сан архімандрита.

8 жовтня 1995 р. призначений єпископом Сиктивкарським і Воркутинським.

18 грудня 1995 р. наречений в Богоявленському кафедральному Соборі м. Москви.

19 грудня 1995 р. там же відбулася хіротонія у єпископа Сиктивкарського та Воркутинського.

У грудні 2005 року захистив кандидатську роботу з новітньої історії Руської Православної Церкви в Київській Духовній академії.

Рішенням Священного Синоду від 16 квітня 2016 року (журнал № 6) у зв’язку з утворенням Воркутинської єпархії присвоєно титул «Сиктивкарський і Комі-Зирянський». Також рішенням Синоду зведений в сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду від 27 грудня 2016 року (журнал № 130) затверджено на посаді священноархимандрита Троїце-Стефано-Ульяновського чоловічого монастиря в с. Ульяново Усть-Куломського р-ну Республіки Комі і Усть-Вимскій Михайло-Архангельського чоловічого монастиря в с. Усть-Вимь Усть-Вимський р-ну Республіки Комі.

Єпархія: Сиктивкарська  єпархія (Правлячий архієрей)

Наукові праці, публікації:

«Шлях становлення обителі» (історія становлення Троїце-Стефано-Ульяновського монастиря), 2001 р.,

«Життя у Христі і з Христом» (історія становлення Православ’я в Комі краї), 2004 р.

Нагороди:

Церковні:         

2005 р. — орден прп. Сергія Радонежського II ступеня;        

2011 р. — орден прп. Серафима Саровського II ступеня.

Світські:         

2001 р. — орден Дружби народів;        

2005 р. — почесна грамота Республіки Комі.

2013 р. – почесне звання «Заслужений працівник Республіки Комі».

E-mail:

Web-сайт:www.syktyvkar.eparchia.ru